Хеджування ризиків на фондових ринках

Класичне хеджування — страхування ризиків небажаної зміни цін на акції, шляхом займання протилежних позицій на моментальному (спот) і на ф'ючерсному ринку акцій. Це перший, найпростіший вид хеджування, який застосовувався з моменту появи строкового ринку і строкових контрактів на будь-які активи, а на товарних ринках — ще з часів Римської імперії.
                                                                                                                       
    Слід зазначити, що не можна застосовувати сліпо класичне хеджування на сучасному фондовому ринку, бо це може призводити, часом, до прямо протилежних результатів.

                                                                                                                                 
    Наприклад, якщо індекс акцій містить вагоме число акцій нафтових компаній і сильно корелює з цінами на нафту, то класичне хеджування таким ф'ючерсом на індекс акцій компаній, наприклад, авіаперевізників, може призвести до підвищення ризиків, а не до їх зниження. Оскільки котирування акцій авіакомпаній знаходяться в протифазі з котируваннями акцій нафтових компаній і з цінами на нафту. У цьому випадку розумний спосіб хеджування — протилежний класичному. А саме, маючи на спот-ринку акції авіакомпаній, розумно, з метою зниження ризику, не продати, а купити ф'ючерси на акції нафтових компаній. При цьому у разі підвищення цін на нафту і падіння акцій авіакомпаній (через збільшення витрат на авіапаливо) ваш куплений ф'ючерс нафтових компаній знизить ваші ризики і компенсує вам збитки. У разі ж зростання акцій авіаперевізників через падіння нафтових цін ви всього лише знизите прибутковість вкладень купленим ф'ючерсом на акції нафтових компаній. Мета — зниження ризиків — досягнута. Проданий ж нафтовий ф'ючерс нафтових компаній в такій ситуації ці ризики тільки збільшить.

    Критерієм вибору хеджування — класичного або протилежного класичному — може служити волатильність формованої системи акції-ф'ючерси за прибутковістю та ризиками. Якщо така система знижує волатильність за будь-яких рухів ринку в порівнянні з незахеджованими позиціями, то хеджування правильне. Якщо ж система акції-ф'ючерси підвищує волатильність системи в порівнянні з портфелем акцій без ф'ючерсів, то таке хеджування неправильне в принципі.

    Сучасний фондовий ринок — досить складна система, і необхідно розуміти, що застосування класичного хеджування далеко не означає, що цей давній перевірений спосіб гарантує «класичне» зниження ризиків у будь-якому випадку життя.

Повне і часткове хеджування

    Повне хеджування — хеджування з повним покриттям — передбачає страхування ризиків на ф'ючерсному ринку на повну суму угоди. Даний вид хеджування повністю виключає можливі втрати, пов'язані з ціновими ризиками. Але він і сильно знижує доходи від вкладень в акції, роблячи такі вкладення рівними по прибутковості з банківськими вкладами чи вкладеннями в облігації. Крім того, хеджування з повним покриттям можливо тільки для акцій тих емітентів, для яких на терміновому ринку існують ліквідні ф'ючерси. Число ж таких емітентів на російському фондовому ринку вкрай обмежена. Часткове хеджування страхує лише частину реальної операції, дозволяючи учаснику ринку встановлювати допустиму для нього ступінь ризику в широких межах.

Передбачаюче хеджування

    Передбачаюче хеджування припускає покупку або продаж ф'ючерса на акції задовго до укладення угоди на ринку акцій. У період з моменту укладання угоди на терміновому ринку та укладенням угоди на ринку акцій ф'ючерсний контракт служить замінником реального договору на поставку акцій. Також передбачаюче хеджування може застосовуватися і шляхом купівлі або продажу постачання ф'ючерсу, і його подальше виконання через біржу. Даний вид хеджування найбільш часто зустрічається на ринку акцій.

Селективне хеджування

    Селективне хеджування характеризується тим, що угоди на ринку акцій і на ф'ючерсному ринку розрізняються за обсягом і часом укладення. Селективне хеджування дозволяє учаснику ринку страхувати тільки ту частину своїх активів, якою він не бажає ризикувати, і робити вільні операції з більш високою прибутковістю і високими ризиками на решті частини активів. Крім цього, селективне хеджування дає можливість будувати гнучку стратегію страхування ризиків за допомогою вибору таких пропорцій і таких часових інтервалів, які дозволяють отримати оптимальне співвідношення прибутковість / ризик. Досвідчені оператори фондового ринку за допомогою селективного хеджування можуть вимагати більшої прибутковості інвестицій при мінімальному ризику.

Перехресне хеджування

    Перехресне хеджування характеризується тим, що на ф'ючерсному ринку здійснюється операція з контрактом або на біржовий індекс, або на акції іншого емітента.

                                                                                                                                    
    Наприклад, на спот-ринку здійснюється операція з акціями, а на ф'ючерсному ринку з ф'ючерсом на біржовий індекс. Або ж, наприклад, щоб застрахуватися від падіння багатьох акцій будь-яких емітентів на російському фондовому ринку через зниження цін на нафту, на спот-ринку формується портфель з будь-яких акцій, а на ф'ючерсному ринку здійснюються операції з ф'ючерсами на акції однієї або декількох нафтових компаній.
                                                                                         
    Інший приклад, коли необхідно застрахувати акції будь-яких емітентів від падіння всього фондового ринку через затримки або невдалої реалізації реформи російської електроенергетики. Тоді на ф'ючерсному ринку здійснюються операції з ф'ючерсами на акції електрокомпаній, за наявності довільного портфеля акцій на спот-ринку. При цьому сама наявність портфеля акцій на спотовому ринку зовсім необов'язково, достатньо мати продумані плани формування такого портфеля, і страхувати цей гіпотетичний портфель операціями на ф'ючерсному ринку до того моменту, коли з'явиться фінансова можливість створення такого портфеля за допомогою прямої покупки акцій.

    Необхідно відзначити, що описані вище стратегії хеджування далеко не вичерпують всіх можливих ефективних варіантів зниження ризиків за допомогою операцій з ф'ючерсами. Реально можна застосовувати різноманітні комбіновані способи хеджування, наприклад селективне перехресне хеджування і т.д., кі можуть дозволити досягти досить високого показника прибутковість / ризик.

Умова можливості хеджування

    Учасник ринку, що займається хеджуванням — хеджер — прагне знизити ризик, викликаний невизначеністю цін на ринку акцій, за допомогою покупки або продажу термінових контрактів, у нашому випадку — ф'ючерсів на акції. Мотивація хеджера —насамперед надійність, а потім вже — прибутковість. Для хеджери високі ризики неприйнятні, і він прагне їх уникати, розплачуючись за це частиною своєї прибутковості. Але для того щоб хеджер мав можливість знижувати свої ризики, йому необхідний контрагент, готовий брати на себе ці ризики. Таким контрагентом хеджери є фондовий спекулянт.

    Мотивація фондових спекулянтів повинна бути протилежною мотивації хеджерів, причому протилежна в одних і тих же ситуаціях, що виникають на торгах. Якщо одні продають свої активи що падають, або надмірно виросли на ринку, прагнучи уникнути неприйнятних для них ризиків втрати значної частини активів, то інші повинні купувати ті ж самі активи при тих же самих ризиках, і навпаки, продавати їх, коли хеджери і інвестори робити цього не бажають.

    Для виконання своєї функції контрагента хеджера, ідеальний фондовий спекулянт повинен відповідати таким установкам поведінки на торгах:
—відсутність страху втратити на торгах весь свій капітал, або більшу його частину;
— установка на отримання надприбутків за короткий відрізок часу при фактично необмежених ризиках;
— установка на здійснення великої кількості, нехай навіть невеликих за обсягом, угод протягом однієї торгової сесії, і, відповідно, регулярна участь в торгах на постійній основі (для біржового спекулянта).

    Якщо для хеджера та інвестора фондовий ринок — це джерело отримання постійної, нехай навіть не дуже відносно високою, прибутку, то для ідеального спекулянта той же фондовий ринок — це лотерея, в якій він бере участь на удачу, в розрахунку на отримання швидкого надприбутку, не сильно шкодуючи про втрачені в цій лотереї вкладення.

    Метою цієї статті не є дослідження питання, яким чином на фондовому ринку забезпечується присутність необхідної кількості спекулянтів, що створюють необхідний обсяг спекулятивного капіталу. Проте, слід зазначити, що в країнах з розвиненими фондовими ринками державні регулятори, відповідальні за фінансові ринки, роблять велику роботу для культивування біржових спекуляцій і залучення на ринок достатньої кількості спекулянтів і достатнього обсягу спекулятивного капіталу.

Основні продуктивні функції фондових спекулянтів:

                                                                                              
— спекулянти беруть на себе ризики хеджерів та інвесторів;
— спекулянти забезпечують ліквідність ринку і виконують роль стабілізатора цін, згладжуючи різкі коливання ринку.

    Природно, державні регулятори, культивуючи сумлінні біржові спекуляції, повинні усувати несумлінні маніпуляції цінами на фондовому ринку, пов'язані зі змовою деяких його учасників, інсайдом і навмисним поширенням помилкової інформації фінансового характеру.

Поняття та функції фондового ринку

Світові фондові ринки

Російський фондовий ринок

Дивідендна дохідність

Похідні інструменти